| обв’яли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обв’яли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обв’ялі́мо, обв’ялі́м | |
| 2 особа | обв’яли́ | обв’ялі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обв’ялю́ | обв’я́лимо, обв’я́лим |
| 2 особа | обв’я́лиш | обв’я́лите |
| 3 особа | обв’я́лить | обв’я́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обв’яли́в | обв’яли́ли |
| жін.р. | обв’яли́ла | |
| сер.р. | обв’яли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обв’я́лений | ||
| Безособова форма | ||
| обв’я́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| обв’яли́вши | ||