| | |
| обві́рчувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обві́рчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обві́рчуймо |
| 2 особа | обві́рчуй | обві́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обві́рчуватиму | обві́рчуватимемо, обві́рчуватимем |
| 2 особа | обві́рчуватимеш | обві́рчуватимете |
| 3 особа | обві́рчуватиме | обві́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обві́рчую | обві́рчуємо, обві́рчуєм |
| 2 особа | обві́рчуєш | обві́рчуєте |
| 3 особа | обві́рчує | обві́рчують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обві́рчуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обві́рчував | обві́рчували |
| жін. р. | обві́рчувала |
| сер. р. | обві́рчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обві́рчуваний |
| Безособова форма |
| обві́рчувано |
| Дієприслівник |
| обві́рчувавши |
