| обві́тріти – дієслово доконаного виду | ||
| (обвітритися) | ||
| Інфінітив | обві́тріти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обві́тріймо | |
| 2 особа | обві́трій | обві́трійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обві́трію | обві́тріємо, обві́трієм |
| 2 особа | обві́трієш | обві́трієте |
| 3 особа | обві́тріє | обві́тріють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обві́трів | обві́тріли |
| жін.р. | обві́тріла | |
| сер.р. | обві́тріло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обві́трівши | ||