| обві́юватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (обдуватися; обмахуватися) | ||
| Інфінітив | обві́юватися, обві́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обві́юймося, обві́юймось | |
| 2 особа | обві́юйся, обві́юйсь | обві́юйтеся, обві́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обві́юватимуся, обві́юватимусь | обві́юватимемося, обві́юватимемось, обві́юватимемся |
| 2 особа | обві́юватимешся | обві́юватиметеся, обві́юватиметесь |
| 3 особа | обві́юватиметься | обві́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обві́ююся, обві́ююсь | обві́юємося, обві́юємось, обві́юємся |
| 2 особа | обві́юєшся | обві́юєтеся, обві́юєтесь |
| 3 особа | обві́юється | обві́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обві́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обві́ювався, обві́ювавсь | обві́ювалися, обві́ювались |
| жін. р. | обві́ювалася, обві́ювалась | |
| сер. р. | обві́ювалося, обві́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обві́ювавшись | ||