| | |
| обгуби́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обгуби́тися, обгуби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обгубі́мося, обгубі́мось, обгубі́мся |
| 2 особа | обгуби́ся, обгуби́сь | обгубі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обгублю́ся, обгублю́сь | обгу́бимося, обгу́бимось, обгу́бимся |
| 2 особа | обгу́бишся | обгу́битеся, обгу́битесь |
| 3 особа | обгу́биться | обгу́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обгуби́вся, обгуби́всь | обгуби́лися, обгуби́лись |
| жін.р. | обгуби́лася, обгуби́лась |
| сер.р. | обгуби́лося, обгуби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обгуби́вшись |
