| | |
| обгу́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обгу́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обгу́джуймо |
| 2 особа | обгу́джуй | обгу́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обгу́джуватиму | обгу́джуватимемо, обгу́джуватимем |
| 2 особа | обгу́джуватимеш | обгу́джуватимете |
| 3 особа | обгу́джуватиме | обгу́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обгу́джую | обгу́джуємо, обгу́джуєм |
| 2 особа | обгу́джуєш | обгу́джуєте |
| 3 особа | обгу́джує | обгу́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обгу́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обгу́джував | обгу́джували |
| жін. р. | обгу́джувала |
| сер. р. | обгу́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обгу́джувавши |
