| обезба́рвлювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обезба́рвлювання | |
| родовий | обезба́рвлювання | |
| давальний | обезба́рвлюванню | |
| знахідний | обезба́рвлювання | |
| орудний | обезба́рвлюванням | |
| місцевий | на/в обезба́рвлюванні, обезба́рвлюванню | |
| кличний | обезба́рвлювання* |