| | |
| обезба́рвлюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезба́рвлюватися, обезба́рвлюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезба́рвлюватиметься | обезба́рвлюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезба́рвлюється | обезба́рвлюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезба́рвлюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезба́рвлювався, обезба́рвлювавсь | обезба́рвлювалися, обезба́рвлювались |
| жін. р. | обезба́рвлювалася, обезба́рвлювалась |
| сер. р. | обезба́рвлювалося, обезба́рвлювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезба́рвлювавшись |
