| | |
| обезба́рвлювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезба́рвлювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезба́рвлюймо |
| 2 особа | обезба́рвлюй | обезба́рвлюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезба́рвлюватиму | обезба́рвлюватимемо, обезба́рвлюватимем |
| 2 особа | обезба́рвлюватимеш | обезба́рвлюватимете |
| 3 особа | обезба́рвлюватиме | обезба́рвлюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезба́рвлюю | обезба́рвлюємо, обезба́рвлюєм |
| 2 особа | обезба́рвлюєш | обезба́рвлюєте |
| 3 особа | обезба́рвлює | обезба́рвлюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезба́рвлюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезба́рвлював | обезба́рвлювали |
| жін. р. | обезба́рвлювала |
| сер. р. | обезба́рвлювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезба́рвлювавши |
