| | |
| обезбо́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезбо́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезбо́люймо |
| 2 особа | обезбо́люй | обезбо́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезбо́люватиму | обезбо́люватимемо, обезбо́люватимем |
| 2 особа | обезбо́люватимеш | обезбо́люватимете |
| 3 особа | обезбо́люватиме | обезбо́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезбо́люю | обезбо́люємо, обезбо́люєм |
| 2 особа | обезбо́люєш | обезбо́люєте |
| 3 особа | обезбо́лює | обезбо́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезбо́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезбо́лював | обезбо́лювали |
| жін. р. | обезбо́лювала |
| сер. р. | обезбо́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезбо́лювавши |
