| обезгла́влювання – іменник середнього роду | ||
| (обезголовлювання) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обезгла́влювання | |
| родовий | обезгла́влювання | |
| давальний | обезгла́влюванню | |
| знахідний | обезгла́влювання | |
| орудний | обезгла́влюванням | |
| місцевий | на/в обезгла́влюванні, обезгла́влюванню | |
| кличний | обезгла́влювання* | |
| [книжн.] |