| обезголо́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезголо́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезголо́вмо | |
| 2 особа | обезголо́в | обезголо́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезголо́влю | обезголо́вимо, обезголо́вим |
| 2 особа | обезголо́виш | обезголо́вите |
| 3 особа | обезголо́вить | обезголо́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезголо́вив | обезголо́вили |
| жін.р. | обезголо́вила | |
| сер.р. | обезголо́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезголо́влений | ||
| Безособова форма | ||
| обезголо́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезголо́вивши | ||