| | | | |
| обезголо́влюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезголо́влюваний | обезголо́влювана | обезголо́влюване | обезголо́влювані |
| родовий | обезголо́влюваного | обезголо́влюваної | обезголо́влюваного | обезголо́влюваних |
| давальний | обезголо́влюваному | обезголо́влюваній | обезголо́влюваному | обезголо́влюваним |
| знахідний | обезголо́влюваний, обезголо́влюваного | обезголо́влювану | обезголо́влюване | обезголо́влювані, обезголо́влюваних |
| орудний | обезголо́влюваним | обезголо́влюваною | обезголо́влюваним | обезголо́влюваними |
| місцевий | на/в обезголо́влюваному, обезголо́влюванім | на/в обезголо́влюваній | на/в обезголо́влюваному, обезголо́влюванім | на/в обезголо́влюваних |
