| | |
| обезголо́влюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезголо́влюватися, обезголо́влюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезголо́влюватиметься | обезголо́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезголо́влюється | обезголо́влюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезголо́влюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезголо́влювався, обезголо́влювавсь | обезголо́влювалися, обезголо́влювались |
| жін. р. | обезголо́влювалася, обезголо́влювалась |
| сер. р. | обезголо́влювалося, обезголо́влювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезголо́влювавшись |
