| | |
| обезжи́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезжи́рюватися, обезжи́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезжи́рюватиметься | обезжи́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обезжи́рюється | обезжи́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезжи́рюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезжи́рювався, обезжи́рювавсь | обезжи́рювалися, обезжи́рювались |
| жін. р. | обезжи́рювалася, обезжи́рювалась |
| сер. р. | обезжи́рювалося, обезжи́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезжи́рювавшись |
