| | | | |
| обеззбро́юваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обеззбро́юваний | обеззбро́ювана | обеззбро́юване | обеззбро́ювані |
| родовий | обеззбро́юваного | обеззбро́юваної | обеззбро́юваного | обеззбро́юваних |
| давальний | обеззбро́юваному | обеззбро́юваній | обеззбро́юваному | обеззбро́юваним |
| знахідний | обеззбро́юваний, обеззбро́юваного | обеззбро́ювану | обеззбро́юване | обеззбро́ювані, обеззбро́юваних |
| орудний | обеззбро́юваним | обеззбро́юваною | обеззбро́юваним | обеззбро́юваними |
| місцевий | на/в обеззбро́юваному, обеззбро́юванім | на/в обеззбро́юваній | на/в обеззбро́юваному, обеззбро́юванім | на/в обеззбро́юваних |
