| обезземе́лити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезземе́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезземе́льмо | |
| 2 особа | обезземе́ль | обезземе́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезземе́лю | обезземе́лимо, обезземе́лим |
| 2 особа | обезземе́лиш | обезземе́лите |
| 3 особа | обезземе́лить | обезземе́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезземе́лив | обезземе́лили |
| жін.р. | обезземе́лила | |
| сер.р. | обезземе́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезземе́лений | ||
| Безособова форма | ||
| обезземе́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезземе́ливши | ||