| | | | |
| обезземе́люваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезземе́люваний | обезземе́лювана | обезземе́люване | обезземе́лювані |
| родовий | обезземе́люваного | обезземе́люваної | обезземе́люваного | обезземе́люваних |
| давальний | обезземе́люваному | обезземе́люваній | обезземе́люваному | обезземе́люваним |
| знахідний | обезземе́люваний, обезземе́люваного | обезземе́лювану | обезземе́люване | обезземе́лювані, обезземе́люваних |
| орудний | обезземе́люваним | обезземе́люваною | обезземе́люваним | обезземе́люваними |
| місцевий | на/в обезземе́люваному, обезземе́люванім | на/в обезземе́люваній | на/в обезземе́люваному, обезземе́люванім | на/в обезземе́люваних |
