| обеззу́біти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обеззу́біти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обеззу́біймо | |
| 2 особа | обеззу́бій | обеззу́бійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обеззу́бію | обеззу́біємо, обеззу́бієм |
| 2 особа | обеззу́бієш | обеззу́бієте |
| 3 особа | обеззу́біє | обеззу́біють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обеззу́бів | обеззу́біли |
| жін.р. | обеззу́біла | |
| сер.р. | обеззу́біло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обеззу́бівши | ||