| | |
| обезкро́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезкро́витися, обезкро́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезкро́вмося, обезкро́вмось |
| 2 особа | обезкро́вся | обезкро́втеся, обезкро́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезкро́влюся, обезкро́влюсь | обезкро́вимося, обезкро́вимось, обезкро́вимся |
| 2 особа | обезкро́вишся | обезкро́витеся, обезкро́витесь |
| 3 особа | обезкро́виться | обезкро́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обезкро́вився, обезкро́вивсь | обезкро́вилися, обезкро́вились |
| жін.р. | обезкро́вилася, обезкро́вилась |
| сер.р. | обезкро́вилося, обезкро́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезкро́вившись |
