| обезкро́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезкро́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезкро́вмо | |
| 2 особа | обезкро́в | обезкро́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезкро́влю | обезкро́вимо, обезкро́вим |
| 2 особа | обезкро́виш | обезкро́вите |
| 3 особа | обезкро́вить | обезкро́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезкро́вив | обезкро́вили |
| жін.р. | обезкро́вила | |
| сер.р. | обезкро́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезкро́влений | ||
| Безособова форма | ||
| обезкро́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезкро́вивши | ||