| | |
| обезри́блювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезри́блювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезри́блюймо |
| 2 особа | обезри́блюй | обезри́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезри́блюватиму | обезри́блюватимемо, обезри́блюватимем |
| 2 особа | обезри́блюватимеш | обезри́блюватимете |
| 3 особа | обезри́блюватиме | обезри́блюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезри́блюю | обезри́блюємо, обезри́блюєм |
| 2 особа | обезри́блюєш | обезри́блюєте |
| 3 особа | обезри́блює | обезри́блюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезри́блюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезри́блював | обезри́блювали |
| жін. р. | обезри́блювала |
| сер. р. | обезри́блювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезри́блювавши |
