| обезси́літи – дієслово доконаного виду | ||
| (знесиліти) | ||
| Інфінітив | обезси́літи | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезси́ліймо | |
| 2 особа | обезси́лій | обезси́лійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезси́лію | обезси́ліємо, обезси́лієм |
| 2 особа | обезси́лієш | обезси́лієте |
| 3 особа | обезси́ліє | обезси́ліють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезси́лів | обезси́ліли |
| жін.р. | обезси́ліла | |
| сер.р. | обезси́ліло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обезси́лівши | ||