| обезсла́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезсла́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезсла́вмо | |
| 2 особа | обезсла́в | обезсла́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезсла́влю | обезсла́вимо, обезсла́вим |
| 2 особа | обезсла́виш | обезсла́вите |
| 3 особа | обезсла́вить | обезсла́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезсла́вив | обезсла́вили |
| жін.р. | обезсла́вила | |
| сер.р. | обезсла́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезсла́влений | ||
| Безособова форма | ||
| обезсла́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезсла́вивши | ||