| | | | |
| обезтала́нений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезтала́нений | обезтала́нена | обезтала́нене | обезтала́нені |
| родовий | обезтала́неного | обезтала́неної | обезтала́неного | обезтала́нених |
| давальний | обезтала́неному | обезтала́неній | обезтала́неному | обезтала́неним |
| знахідний | обезтала́нений, обезтала́неного | обезтала́нену | обезтала́нене | обезтала́нені, обезтала́нених |
| орудний | обезтала́неним | обезтала́неною | обезтала́неним | обезтала́неними |
| місцевий | на/в обезтала́неному, обезтала́ненім | на/в обезтала́неній | на/в обезтала́неному, обезтала́ненім | на/в обезтала́нених |
