| | |
| обжира́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обжира́тися, обжира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обжира́ймося, обжира́ймось |
| 2 особа | обжира́йся, обжира́йсь | обжира́йтеся, обжира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжира́тимуся, обжира́тимусь | обжира́тимемося, обжира́тимемось, обжира́тимемся |
| 2 особа | обжира́тимешся | обжира́тиметеся, обжира́тиметесь |
| 3 особа | обжира́тиметься | обжира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжира́юся, обжира́юсь | обжира́ємося, обжира́ємось, обжира́ємся |
| 2 особа | обжира́єшся | обжира́єтеся, обжира́єтесь |
| 3 особа | обжира́ється | обжира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обжира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обжира́вся, обжира́всь | обжира́лися, обжира́лись |
| жін. р. | обжира́лася, обжира́лась |
| сер. р. | обжира́лося, обжира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обжира́вшись |
