| | |
| обжу́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обжу́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обжу́люймо |
| 2 особа | обжу́люй | обжу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжу́люватиму | обжу́люватимемо, обжу́люватимем |
| 2 особа | обжу́люватимеш | обжу́люватимете |
| 3 особа | обжу́люватиме | обжу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжу́люю | обжу́люємо, обжу́люєм |
| 2 особа | обжу́люєш | обжу́люєте |
| 3 особа | обжу́лює | обжу́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обжу́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обжу́лював | обжу́лювали |
| жін. р. | обжу́лювала |
| сер. р. | обжу́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обжу́люваний |
| Безособова форма |
| обжу́лювано |
| Дієприслівник |
| обжу́лювавши |
