| | | | |
| обкве́цюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обкве́цюваний | обкве́цювана | обкве́цюване | обкве́цювані |
| родовий | обкве́цюваного | обкве́цюваної | обкве́цюваного | обкве́цюваних |
| давальний | обкве́цюваному | обкве́цюваній | обкве́цюваному | обкве́цюваним |
| знахідний | обкве́цюваний, обкве́цюваного | обкве́цювану | обкве́цюване | обкве́цювані, обкве́цюваних |
| орудний | обкве́цюваним | обкве́цюваною | обкве́цюваним | обкве́цюваними |
| місцевий | на/в обкве́цюваному, обкве́цюванім | на/в обкве́цюваній | на/в обкве́цюваному, обкве́цюванім | на/в обкве́цюваних |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
