| обкві́тчаний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обкві́тчаний | обкві́тчана | обкві́тчане | обкві́тчані |
| родовий | обкві́тчаного | обкві́тчаної | обкві́тчаного | обкві́тчаних |
| давальний | обкві́тчаному | обкві́тчаній | обкві́тчаному | обкві́тчаним |
| знахідний | обкві́тчаний, обкві́тчаного | обкві́тчану | обкві́тчане | обкві́тчані, обкві́тчаних |
| орудний | обкві́тчаним | обкві́тчаною | обкві́тчаним | обкві́тчаними |
| місцевий | на/в обкві́тчаному, обкві́тчанім | на/в обкві́тчаній | на/в обкві́тчаному, обкві́тчанім | на/в обкві́тчаних |
| [рідко] | ||||