| обки́даний1 – дієприкметник | ||||
| (закиданий з усіх боків; обметаний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обки́даний | обки́дана | обки́дане | обки́дані |
| родовий | обки́даного | обки́даної | обки́даного | обки́даних |
| давальний | обки́даному | обки́даній | обки́даному | обки́даним |
| знахідний | обки́даний | обки́дану | обки́дане | обки́дані |
| орудний | обки́даним | обки́даною | обки́даним | обки́даними |
| місцевий | на/в обки́даному, обки́данім | на/в обки́даній | на/в обки́даному, обки́данім | на/в обки́даних |