| | |
| обклада́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (класти навколо себе; підлягати оподаткуванню) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обклада́тися, обклада́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обклада́ймося, обклада́ймось |
| 2 особа | обклада́йся, обклада́йсь | обклада́йтеся, обклада́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обклада́тимуся, обклада́тимусь | обклада́тимемося, обклада́тимемось, обклада́тимемся |
| 2 особа | обклада́тимешся | обклада́тиметеся, обклада́тиметесь |
| 3 особа | обклада́тиметься | обклада́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обклада́юся, обклада́юсь | обклада́ємося, обклада́ємось, обклада́ємся |
| 2 особа | обклада́єшся | обклада́єтеся, обклада́єтесь |
| 3 особа | обклада́ється | обклада́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обклада́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обклада́вся, обклада́всь | обклада́лися, обклада́лись |
| жін. р. | обклада́лася, обклада́лась |
| сер. р. | обклада́лося, обклада́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обклада́вшись |
