| обколу́паний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обколу́паний | обколу́пана | обколу́пане | обколу́пані |
| родовий | обколу́паного | обколу́паної | обколу́паного | обколу́паних |
| давальний | обколу́паному | обколу́паній | обколу́паному | обколу́паним |
| знахідний | обколу́паний | обколу́пану | обколу́пане | обколу́пані |
| орудний | обколу́паним | обколу́паною | обколу́паним | обколу́паними |
| місцевий | на/в обколу́паному, обколу́панім | на/в обколу́паній | на/в обколу́паному, обколу́панім | на/в обколу́паних |