| обколупа́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обколупа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обколупа́ймо | |
| 2 особа | обколупа́й | обколупа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обколупа́ю | обколупа́ємо, обколупа́єм |
| 2 особа | обколупа́єш | обколупа́єте |
| 3 особа | обколупа́є | обколупа́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обколупа́в | обколупа́ли |
| жін.р. | обколупа́ла | |
| сер.р. | обколупа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обколу́паний | ||
| Безособова форма | ||
| обколу́пано | ||
| Дієприслівник | ||
| обколупа́вши | ||