| | |
| обко́пуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обко́пуватися, обко́пуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обко́пуймося, обко́пуймось |
| 2 особа | обко́пуйся, обко́пуйсь | обко́пуйтеся, обко́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́пуватимуся, обко́пуватимусь | обко́пуватимемося, обко́пуватимемось, обко́пуватимемся |
| 2 особа | обко́пуватимешся | обко́пуватиметеся, обко́пуватиметесь |
| 3 особа | обко́пуватиметься | обко́пуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обко́пуюся, обко́пуюсь | обко́пуємося, обко́пуємось, обко́пуємся |
| 2 особа | обко́пуєшся | обко́пуєтеся, обко́пуєтесь |
| 3 особа | обко́пується | обко́пуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обко́пуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обко́пувався, обко́пувавсь | обко́пувалися, обко́пувались |
| жін. р. | обко́пувалася, обко́пувалась |
| сер. р. | обко́пувалося, обко́пувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обко́пувавшись |
