| обкоро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обкоро́ваний | обкоро́вана | обкоро́ване | обкоро́вані |
| родовий | обкоро́ваного | обкоро́ваної | обкоро́ваного | обкоро́ваних |
| давальний | обкоро́ваному | обкоро́ваній | обкоро́ваному | обкоро́ваним |
| знахідний | обкоро́ваний, обкоро́ваного | обкоро́вану | обкоро́ване | обкоро́вані, обкоро́ваних |
| орудний | обкоро́ваним | обкоро́ваною | обкоро́ваним | обкоро́ваними |
| місцевий | на/в обкоро́ваному, обкоро́ванім | на/в обкоро́ваній | на/в обкоро́ваному, обкоро́ванім | на/в обкоро́ваних |