| обкорува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обкорува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обкору́ймо | |
| 2 особа | обкору́й | обкору́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкору́ю | обкору́ємо, обкору́єм |
| 2 особа | обкору́єш | обкору́єте |
| 3 особа | обкору́є | обкору́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обкорува́в | обкорува́ли |
| жін.р. | обкорува́ла | |
| сер.р. | обкорува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обкоро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обкоро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обкорува́вши | ||