| обкре́слити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обкре́слити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обкре́слімо, обкре́слім, обкре́сльмо | |
| 2 особа | обкре́сли, обкре́сль | обкре́сліть, обкре́сльте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкре́слю | обкре́слимо, обкре́слим |
| 2 особа | обкре́слиш | обкре́слите |
| 3 особа | обкре́слить | обкре́слять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обкре́слив | обкре́слили |
| жін.р. | обкре́слила | |
| сер.р. | обкре́слило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обкре́слений | ||
| Безособова форма | ||
| обкре́слено | ||
| Дієприслівник | ||
| обкре́сливши | ||