| | |
| обкре́слювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обкре́слювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обкре́слюймо |
| 2 особа | обкре́слюй | обкре́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкре́слюватиму | обкре́слюватимемо, обкре́слюватимем |
| 2 особа | обкре́слюватимеш | обкре́слюватимете |
| 3 особа | обкре́слюватиме | обкре́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкре́слюю | обкре́слюємо, обкре́слюєм |
| 2 особа | обкре́слюєш | обкре́слюєте |
| 3 особа | обкре́слює | обкре́слюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обкре́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обкре́слював | обкре́слювали |
| жін. р. | обкре́слювала |
| сер. р. | обкре́слювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обкре́слюваний |
| Безособова форма |
| обкре́слювано |
| Дієприслівник |
| обкре́слювавши |
