| | |
| обкури́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обкури́тися, обкури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обкурі́мося, обкурі́мось, обкурі́мся |
| 2 особа | обкури́ся, обкури́сь | обкурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкурю́ся, обкурю́сь | обкуримо́ся, обкуримо́сь, обкури́мся |
| 2 особа | обкури́шся | обкурите́ся, обкурите́сь |
| 3 особа | обкури́ться | обкуря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обкури́вся, обкури́всь | обкури́лися, обкури́лись |
| жін.р. | обкури́лася, обкури́лась |
| сер.р. | обкури́лося, обкури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обкури́вшись |
