| | |
| обла́зити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (позбуватися волосся, шерсті, пір’я, верхнього шару фарби тощо) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обла́зити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обла́зьмо |
| 2 особа | обла́зь | обла́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обла́зитиму | обла́зитимемо, обла́зитимем |
| 2 особа | обла́зитимеш | обла́зитимете |
| 3 особа | обла́зитиме | обла́зитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обла́жу | обла́зимо, обла́зим |
| 2 особа | обла́зиш | обла́зите |
| 3 особа | обла́зить | обла́зять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обла́зячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обла́зив | обла́зили |
| жін. р. | обла́зила |
| сер. р. | обла́зило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обла́зивши |
