| обла́мувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ламаючи, відділяти кінці чогось) | ||
| Інфінітив | обла́мувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обла́муймо | |
| 2 особа | обла́муй | обла́муйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обла́муватиму | обла́муватимемо, обла́муватимем |
| 2 особа | обла́муватимеш | обла́муватимете |
| 3 особа | обла́муватиме | обла́муватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обла́мую | обла́муємо, обла́муєм |
| 2 особа | обла́муєш | обла́муєте |
| 3 особа | обла́мує | обла́мують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обла́муючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обла́мував | обла́мували |
| жін. р. | обла́мувала | |
| сер. р. | обла́мувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обла́муваний | ||
| Безособова форма | ||
| обла́мувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обла́мувавши | ||