| | |
| обла́мувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ламаючи, відділяти кінці чогось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обла́мувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обла́муймо |
| 2 особа | обла́муй | обла́муйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обла́муватиму | обла́муватимемо, обла́муватимем |
| 2 особа | обла́муватимеш | обла́муватимете |
| 3 особа | обла́муватиме | обла́муватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обла́мую | обла́муємо, обла́муєм |
| 2 особа | обла́муєш | обла́муєте |
| 3 особа | обла́мує | обла́мують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обла́муючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обла́мував | обла́мували |
| жін. р. | обла́мувала |
| сер. р. | обла́мувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обла́муваний |
| Безособова форма |
| обла́мувано |
| Дієприслівник |
| обла́мувавши |