| | |
| обле́гшитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обле́гшитися, обле́гшитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обле́гшмося, обле́гшмось, обле́гшімося, обле́гшімось, обле́гшімся |
| 2 особа | обле́гшся, обле́гшися, обле́гшись | обле́гштеся, обле́гштесь, обле́гшіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обле́гшуся, обле́гшусь | обле́гшимося, обле́гшимось, обле́гшимся |
| 2 особа | обле́гшишся | обле́гшитеся, обле́гшитесь |
| 3 особа | обле́гшиться | обле́гшаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обле́гшився, обле́гшивсь | обле́гшилися, обле́гшились |
| жін.р. | обле́гшилася, обле́гшилась |
| сер.р. | обле́гшилося, обле́гшилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обле́гшившись |
