| | | | |
| облицьо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | облицьо́вуваний | облицьо́вувана | облицьо́вуване | облицьо́вувані |
| родовий | облицьо́вуваного | облицьо́вуваної | облицьо́вуваного | облицьо́вуваних |
| давальний | облицьо́вуваному | облицьо́вуваній | облицьо́вуваному | облицьо́вуваним |
| знахідний | облицьо́вуваний | облицьо́вувану | облицьо́вуване | облицьо́вувані |
| орудний | облицьо́вуваним | облицьо́вуваною | облицьо́вуваним | облицьо́вуваними |
| місцевий | на/в облицьо́вуваному, облицьо́вуванім | на/в облицьо́вуваній | на/в облицьо́вуваному, облицьо́вуванім | на/в облицьо́вуваних |
