| | |
| облицьо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | облицьо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | облицьо́вуймо |
| 2 особа | облицьо́вуй | облицьо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облицьо́вуватиму | облицьо́вуватимемо, облицьо́вуватимем |
| 2 особа | облицьо́вуватимеш | облицьо́вуватимете |
| 3 особа | облицьо́вуватиме | облицьо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облицьо́вую | облицьо́вуємо, облицьо́вуєм |
| 2 особа | облицьо́вуєш | облицьо́вуєте |
| 3 особа | облицьо́вує | облицьо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| облицьо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | облицьо́вував | облицьо́вували |
| жін. р. | облицьо́вувала |
| сер. р. | облицьо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| облицьо́вуваний |
| Безособова форма |
| облицьо́вувано |
| Дієприслівник |
| облицьо́вувавши |
