| | |
| обли́шитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обли́шитися, обли́шитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обли́шмося, обли́шмось |
| 2 особа | обли́шся | обли́штеся, обли́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обли́шуся, обли́шусь | обли́шимося, обли́шимось, обли́шимся |
| 2 особа | обли́шишся | обли́шитеся, обли́шитесь |
| 3 особа | обли́шиться | обли́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обли́шився, обли́шивсь | обли́шилися, обли́шились |
| жін.р. | обли́шилася, обли́шилась |
| сер.р. | обли́шилося, обли́шилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обли́шившись |
