| | |
| облови́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | облови́тися, облови́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | облові́мося, облові́мось, облові́мся |
| 2 особа | облови́ся, облови́сь | облові́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обловлю́ся, обловлю́сь | обло́вимося, обло́вимось, обло́вимся |
| 2 особа | обло́вишся | обло́витеся, обло́витесь |
| 3 особа | обло́виться | обло́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | облови́вся, облови́всь | облови́лися, облови́лись |
| жін.р. | облови́лася, облови́лась |
| сер.р. | облови́лося, облови́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| облови́вшись |
