| облови́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (виловити всіх на певному просторі) | ||
| Інфінітив | облови́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | облові́мо, облові́м | |
| 2 особа | облови́ | облові́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обловлю́ | обло́вимо, обло́вим |
| 2 особа | обло́виш | обло́вите |
| 3 особа | обло́вить | обло́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | облови́в | облови́ли |
| жін.р. | облови́ла | |
| сер.р. | облови́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обло́влений | ||
| Безособова форма | ||
| обло́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| облови́вши | ||