| | |
| облу́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | облу́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | облу́плюймо |
| 2 особа | облу́плюй | облу́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облу́плюватиму | облу́плюватимемо, облу́плюватимем |
| 2 особа | облу́плюватимеш | облу́плюватимете |
| 3 особа | облу́плюватиме | облу́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облу́плюю | облу́плюємо, облу́плюєм |
| 2 особа | облу́плюєш | облу́плюєте |
| 3 особа | облу́плює | облу́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| облу́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | облу́плював | облу́плювали |
| жін. р. | облу́плювала |
| сер. р. | облу́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| облу́плюваний |
| Безособова форма |
| облу́плювано |
| Дієприслівник |
| облу́плювавши |
