| | | | |
| облюбо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | облюбо́вуваний | облюбо́вувана | облюбо́вуване | облюбо́вувані |
| родовий | облюбо́вуваного | облюбо́вуваної | облюбо́вуваного | облюбо́вуваних |
| давальний | облюбо́вуваному | облюбо́вуваній | облюбо́вуваному | облюбо́вуваним |
| знахідний | облюбо́вуваний, облюбо́вуваного | облюбо́вувану | облюбо́вуване | облюбо́вувані, облюбо́вуваних |
| орудний | облюбо́вуваним | облюбо́вуваною | облюбо́вуваним | облюбо́вуваними |
| місцевий | на/в облюбо́вуваному, облюбо́вуванім | на/в облюбо́вуваній | на/в облюбо́вуваному, облюбо́вуванім | на/в облюбо́вуваних |
